Спокій — не KPI терапії

Принаймні спокій точно не входить до моїх KPI терапії.

Іноді терапія взагалі робить життя на певний час менш комфортним. Можна визнати, що давно не хочеться залишатися там, де залишаєшся. Побачити, що вже мало того, на що роками погоджувався. Назвати бажання, яке до цього було простіше не помічати.

Особливо незручно буває зустрітися з власною силою. Поки здається, що нічого не можна змінити, немає й відповідальності вирішувати, що з цим робити. Значно складніше побачити, що можливості є, і після цього вирішувати, як саме ними скористатися.

Мені важливо, щоб у терапії в людини ставало більше авторства у власному житті, щоб вона краще розуміла, чого хоче, що обирає і яку ціну готова за це платити.

«Але робити власне життя меншим тільки заради того, щоб воно менше хвилювало, мені не цікаво.»