Я бачу не тільки біль

У терапію рідко приходять розповісти, як усе чудово. Зазвичай людина приносить те, що зараз не працює: мені погано, я втомився, я застряг, не можу прийняти рішення, не знаю, що робити далі, знову опинився там, де не хотів бути.

Звісно, ми будемо дивитися туди, де болить. Але мене завжди цікавить ще одна частина історії: як ти взагалі дійшов сюди? Що вже пережив? Що зміг побудувати? Які рішення приймав? Скільки разів знаходив вихід, коли готового виходу не було? Що в тобі дозволило пройти через усе, що вже було?

Не для того, щоб обов'язково знайти щось хороше в поганому. Я не думаю, що за важкий досвід потрібно бути вдячним, і деяких речей краще б просто не було.

Але я також не хочу зводити людину до того, що її поранило. Мені важливо бачити, що вона зробила з тим життям, яке їй дісталося.

«Фраза «я бачу не тільки біль, а й силу, яка стоїть за ним» так точно описує мене як терапевта.»